щодо Хрещення Віри та благословення дітей
Заява Головної Ради Пентекостальної церкви у Республіці Польща щодо Хрещення віри та благословення дітей, прийнята 21 травня 2003 року.
1. Грецьке слово «baptidzo» означає «мити», «занурювати» і увійшло до християнської термінології як фаховий термін, що позначає дію, пов’язану з актом християнського посвячення. Саме слово «baptidzo» відрізняється як за змістом, так і за значенням від таких понять, як «proschysis» (обливання) чи «rantismos» (кроплення). Воно зустрічається в Новому Завіті приблизно сто разів, включаючи також ритуальні обмивання євреїв, хрещення Івана Хрестителя та хрищення Духом Святим.
2. Хрещення є заповіддю Господньою, і його необхідність не підлягає обговоренню.
3. У вченні Ісуса Христа та апостолів щодо Хрещення міститься багато посилань та образів, які дозволяють зробити висновок, що ми маємо справу зі складною та багатозначною реальністю. Найпоширеніші образи такі:
• очищення від гріхів — звільнення від докорів сумління,
• поховання старого людини та, як наслідок, воскресіння з мертвих до нового життя — нове народження,
• одягнутися в Христа — ототожнення з Христом.
4. Завдяки вірі та Хрещенню ми стаємо частиною Тіла Христового — Церкви.
5. Хрещення ми вважаємо завершальним актом процесу нового народження.
6. Хрещення не лише вказує на навернення та інші духовні реалії (такі як: очищення та звільнення від гріхів, очищення совісті від усіх тяжких провин, воскресіння до нового життя тощо), але й засвідчує їх.
7. Згідно з заповіддю Ісуса Христа, хрещення може відбутися тоді, коли людина увірує (Мр. 16,16; Мт. 28,18-20; Євр. 11,6) — коли він навернеться, відкине гріх, виявляючи щире покаяння, визнає Ісуса Христа Господом і Спасителем (Дії 2,38.39; 8,37; 10,44–48; 16,30–32).
8. Хрещення, у біблійному розумінні, має бути добровільним актом з боку людини, яка звертається до Церкви з проханням про його здійснення.
9. Ми відмовляємо у хрещенні:
• немовлятам та маленьким дітям,
• особам, які не навернулися до віри або мають нещирі наміри,
• особам, які перебувають у стані втрати свідомості, коми або клінічної смерті тощо.
• особам із середнім та тяжким психічним розладом; у цьому випадку важливим елементом є, з одного боку, медичний висновок, а з іншого — відповідальна поведінка Ради старійшин громади, яка зобов’язана розглянути справу та ухвалити рішення.
10. Відповідно до апостольського вчення про єдність Хрещення (Еф. 4,5) ми вважаємо, що певні обряди Хрещення, які здійснюють деякі Церкви, не відповідають принципам Слова Божого, і тому визнаємо їх недійсними. До таких ми зараховуємо хрещення:
• Надаються у немовлячому віці
• Надається не наверненим.
• Надані з теологічними або формальними порушеннями, тобто у випадках, коли:
– Було порушено принцип належної мотивованості, як у випадку психічного чи фізичного примусу (наприклад, людина, яку хрестили, не могла повністю самостійно вирішити, чи хоче вона бути хрещеною, як це може траплятися у людей із психічними розладами або у дітей, на яких батьки змусили прийняти таке рішення)
– Хрещення було здійснено хрестителем, який не мав повноважень на виконання цієї церковної дії, і можуть існувати обґрунтовані сумніви щодо формальної правильності здійсненого хрещення; при цьому не існувало жодних обставин, що виправдовували б таку поведінку хрестителя, а хрещений має сумніви з цього приводу. У цьому випадку вирішальним є рішення Ради Старших.
– Матерія або форма хрещення не збереглися.
– Ми маємо справу з тим, що хрещення було здійснено особами з антитринітарними переконаннями. У таких ситуаціях необхідно провести Хрещення. Однак це не є повторним хрещенням, оскільки попереднє не відповідало ознакам Хрещення, і в цій ситуації його слід вважати скоріше актом, близьким до Хрещення, але не таким, що є ним. Рекомендується, щоб рішення про Хрещення пастори та Ради Старійшин приймали з особливою обережністю.
11. Кінцева відповідальність за рішення про здійснення Хрещення покладається на Раду Старших, яка, відповідно до Внутрішнього права Церкви, уповноважена приймати нових членів громади.
12. Катехумени віком до 16 років, які бажають прийняти Хрещення, повинні мати згоду батьків або інших законних опікунів.
13. Матерією Хрещення є вода.
14. Для дійсності Хрещення не має значення, чи здійснюється воно в річці, морі, озері, інших природних водоймах, чи в штучних водоймах, таких як басейни та баптистерії. Однак важливо, щоб водойма не применшувала урочистості Хрещення. З огляду на святість Слова Божого рекомендується звернути увагу на оточення, в якому відбувається Хрещення.
16. До форм Хрещення слід віднести: сповідання віри катехуменом, проголошення Імені Божого та акт занурення.
17. Перед тим, як промовити Ім’я Боже та зануритися у воду, катехумен повинен скласти сповідання віри, відповівши на три запитання хрестителя, наприклад:
• Брате/Сестро [ім’я], чи віриш ти, що Ісус Христос є Сином Божим?
• Чи віриш ти, що Він помер за твої гріхи і воскрес для твого виправдання?
• Чи бажаєш ти прийняти хрещення і чи обіцяєш ти вірно служити Ісусу в спільноті Його Церкви протягом усього свого життя?
Хреститель промовляє формулу хрещення такого змісту: «На підставі твого визнання віри та бажання прийняти Хрещення — я хрещу тебе в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».
18. Ми не практикуємо хрещення за формулою, що обмежується лише Ім’ям Господа Ісуса Христа. Ми стверджуємо, що в «Діяннях апостолів» наводяться лише описи хрещення, а не сама формула хрещення.
19. Рекомендується, щоб хреститель був одягнений відповідно до урочистості моменту. Найкращим вбранням для цієї нагоди є тога або одяг священнослужителя.
20. Рекомендується, щоб катехумен був одягнений у спеціальні шати (зазвичай білого кольору). Слід також подбати про дотримання правил скромності та не допускати надто відвертого вбрання або такого, яке після занурення у воду стане неприйнятним як з естетичної точки зору, так і з точки зору скромності.
21. Хрещена особа отримує свідоцтво про хрещення.
Благословення дітей
1. Згідно з вченням Святого Письма, ми довіряємо дітей Господу, молячись про Боже благословення (Мт. 19,13–15; Мр. 10,13–16; Лк. 18,15–17).
2. Ця церемонія не є заміною Хрещення, а є молитвою громади про Боже благословення для дитини та її батьків.